"Родина маяка" або "Ті, хто стрічають кораблі" історія в фото
Постараюсь менше розтікатися мислію по-древу,
тим більше, про Сиверсов маяк ви вже трошки знаєте
 |
| і ставали висохлі вуста на смак солоними. приносив вітер із півдня сподівання і мрії. вони шукали на тому піщаному березі свободу, і маяки мису Доброї надії... |
 |
і йшли баржі повз них глевким
глиноземом наповнені...
|
 |
і лиман котив хвилі без зупину -
облизував ноги.
|
все минає.
все залишається.
